У наш час люди забули істинну цінність словам: “родина”, “сім‘я”, “батько, мати”,“дитина”, “любов”, “співчуття”… І, як не прикро, але все більше справджується пророцтв записаних у святому писанні Біблія, де в розділі “Откровення” згадується, що діти підуть проти батьків, батьки проти дітей, один проти одного, повстане народ на народ, а ріки стануть мов кров… Ненависть та зло заполонить серця людей, буде невгамовна жага до матеріального світу цього, будуть втамовувати спрагу свою, але не вгамують її…
Вищезазначеним, я хочу сказати, що початок наших життєвих негараздів бере ще за довго до того моменту коли вони приходять. Тобто Вам не потрібно було б шукати інформацію, яка стосується аліментів на дитину, якщо вчасно було подумати про близькі стосунки з іншою людиною, не поспішаючи спробувати розібратись у істинності почуттів один до одного, підійти із неабиякою відповідальністю до створення спільної сім‘ї.
Адже при здійсненні стосунків між людьми, завжди присутні і обов‘язки, хоч інколи ми цього не розуміємо, обов‘язки один до одного, до дитини.
Про порядок призначення аліментів
Частиною другою статті 51 Основного Закону - Конституції України, яка прийнята 28 червня 1996 року, та статтею 180 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III, (надалі СК України), де чітко визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про охорону дитинства” визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Отримання аліментів на дитину одного із подружжя, не залежить від того перебувають батьки у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного. Одному із батьків, з ким проживає дитина або перебуває утриманні, потрібно буде зібрати докази щодо не надання матеріальної допомоги, на утримання дитини, від доходів (батьком/матір‘ю) та які заходи вживалися для їх отримання.
У яких випадках батьки звільняються від обов‘язку утримувати дитину чітко прописується ст. 188 СК України, де зазначено, що батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби.
Батьки можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
Позбавлення батьківських прав не позбавляє сторону від сплати аліментів, ст. 166. СК України, нею визначені правові наслідки позбавлення батьківських прав:
- втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;
- перестає бути законним представником дитини;
- втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
- не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
- не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
- втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
- втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;
- перестає бути законним представником дитини;
- втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям з дітьми;
- не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
- не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
- втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Якщо уже так сталося, і Ваша друга половина не допомагає матеріально Вам у утриманні дитини, то раджу знайти досвідченого фахівця в галузі сімейного права (юриста чи адвоката, яких можна знайти на сайті http://www.zahist-prava.com.ua), який принаймі грамотно складе позовну заяву із вирахуванням суми заборгованості по аліментам. Адже, у відповідності до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Визначення розміру аліментів
Стягнення аліментів за минулий час та заборгованості за аліментами, визначено ст. 194 СК України, де чітко зазначено, що аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.
Якщо за виконавчим листом, пред’явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв’язку з розшуком платника аліментів або у зв’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.
Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, — до досягнення нею двадцяти трьох років.
Під час обчислення заборгованості по сплаті аліментів не менш важливим врахування вимог ч 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Статтею 526 ЦК України передбачено загальні умови виконання зобов’язання, яке має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Звісно ж під час нарахування заборгованості за минулий час потрібно знати доходи боржника, який, як типічно для більшості, відмовляється надавати такі документи. Тому в даній ситуації я раджу керуватись абзацом 4 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV. Де визначено порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів, використовуючи показники по середньомісячні зарплаті в розрахунок позову (таблицю даних обчислення заборгованості).
Як показує практика, коли протилежна сторона приносить документи про занижені доходи в суд, то останній зменшує суму заборгованості по відношенню до заявленої.
Під час вирахування суми позову слід також врахувати вимоги ст. 18 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку.
Не менше половини прожиткового мінімуму передбаченого ст. 24 проекту Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік” установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 894 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 жовтня - 934 гривні, з 1 грудня - 953 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня – 816 гривень, з 1 квітня – 832 гривні, 1 жовтня – 853 гривні, з 1 грудня - 870 гривень;
Слід також зазначити, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” (п. 17) розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України, а це не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Щодо максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI “Про виконавче провадження” він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Готуючи позовну заяву не слід забувати, що у відповідності до ч. 1 ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України щодо підсудності справ за вибором позивача, позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за місцем проживання Позивача. Тобто не обов’язково їхати із дитиною на руках до суду за місцем проживання відповідача. Більш того можливо подати заяву про розгляд без участі позивача.
Також слід не забувати, що Відповідно до ч. 5 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93, позивач за позовом про стягнення аліментів звільняється від сплати державного мита України.
А відповідно до п. 4 ч. 3. ст. 81 Цивільного процесуального кодексу не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів.
Після винесення судового рішення та набрання ним законної сили, слід написати заяву про видачу виконавчого листа, подавши його з відповідною заявою до Відділу державної виконавчої служби за місцем реєстрації (проживання) боржника.
Якщо ж боржник все рівно ігнорує вимог ВДВС, то раджу Вам:
- написати заяву до відділу Державної виконавчої служби щодо підрахування заборгованості по сплаті аліментів;
- написати скаргу до Головного УЮ у м. Києві та Міністерства Юстиції України щодо невиконання (бездіяльності) рішення суду з боку державного виконавця та посадових осіб виконавчої служби;
- підготувати повідомлення про злочин до Прокуратури у порядку ст.124 Конституції України та ч. 1 ст. 382 Кримінального Кодексу України щодо умисного невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню;
- підготувати Позовну заяву до суду щодо стягнення заборгованості по сплаті аліментів із врахуванням вимог ст. 625 Цивільного Кодексу України.
У відповідності до
На збільшення розміру аліментів кожен має повне право, яке потрібно вирішувати у судовому порядку у відповідності до ст. 185 Сімейного кодексу України, де чітко прописана участь батьків у додаткових витратах на дитину:
Той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Наша порада подавайте новий розмір аліментів у тверді грошові сумі із врахуванням особливостей по догляду за дитиною, її лікуванням, оздоровленням тощо.
Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі передбачено ст. 184 СК України, де зазначено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Юридична підтримка при визначенні розміру аліментів
Звісно усе вищезазначене потрібно дуже добре аргументувати у позовні заяві та підтвердити відповідними письмовими доказами. Одним словом для написання позовної заяви Вам потрібно знайти досвідченого юриста в галузі цивільних правовідносин, адже від цього прямо залежить сума призначених аліментів. Контактні дані юристів об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" ви можете знайти тут.
Якщо у Вас виникли додаткові запитання задайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.