четвер, 26 лютого 2015 р.

Увага водії! Підроблені поліси страхової відповідальності

Кожний, навіть починаючий водій знає, що в нашій державі для того, щоб користуватися транспортним засобом необхідно мати поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, це вказано у ч. 1 ст. 21 Закону України «Про обов’язкове страхування  цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У тому ж Законі, в ч. 1 ст. 14 передбачено, що страхувальник має право вибору страховика для укладання договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. І можна сказати, що саме цією нормою, за повідомленням Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі – МТСБУ), останнім часом користуються шахраї, які друкують фальшиві бланки страхових полісів на тимчасово окупованій частині Донбасу, а потім розповсюджують їх вже на всій території України.
Пересічним громадянам важко розпізнати підроблені поліси, тому щоб не втрапити в халепу, ми вам рекомендуємо перевіряти справжність страхових полісів шляхом відвідування офіційного сайту МТСБУ.

Перевірка дійсності поліса цивільно-правової відповідальності
Зайшовши на сайт, перейдіть за посиланням «Для споживачів», потім за посиланням «Перевірити чинність поліса» і на кінець «запит до Централізованої бази даних МТСБУ», де побачите поле, в яке слід вписати номер автомобіля або серію і номер бланка страхового поліса. Але, як зазначено на сайті, якщо ввели дані, але не отримали даних, радимо перевірити правильність введених даних і ввести повторно. Якщо ж результату немає, то перевірте ще через декілька днів, є шанс, що страховик просто із запізненням вніс дані до відповідної бази даних. Також МТСБУ радить перевіряти і самого страховика.

Прості рекомендації, які зменшать ризик придбати липовий страховий поліс  
Під час придбання полісу цивільно-правової відповідальності радимо усім водіям наступне:
по-перше, купувати страхові поліси тільки у стаціонарних відділеннях, не беручи до уваги різних страховиків, які пропонують придбати поліс прямо, так би мовити з автомобіля; 
по-друге, є можливість перевірити статус страховика на офіційному сайті, в розділі «Для споживачів», перейшовши за посиланням «Список СК – членів МТСБУ». Тобто Ви зможете напевно дізнатися чи є той чи інший страховик офіційним і чи має право він здійснювати продаж страхових полісів;
по-третє, радимо вам не приставати на пропозиції знижок та дешевих полісів. Адже, наприклад, щоб застрахувати авто вартістю 60 тис. грн. за тарифом 4,5% (при франшизі 3%) доведеться викласти близько 2,7 тис. грн. Тому, щоб ви розуміли, що чим дешевший поліс, тим більше імовірності, що він є несправжнім.

Отже, купуючи поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності будьте пильними, не дайте себе надурити.

Якщо у вас виникли додаткові запитання задавайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.

пʼятниця, 13 лютого 2015 р.

Приватизація гуртожитків


Сьогодні існує проблема приватизації гуртожитків, яка полягає в тому, що простим громадянам досить таки складно добитися приватизації кімнати в гуртожитку, де вони проживають. 
Дане питання підіймалося і на парламентських слуханнях 21 травня 2014 року, де ставились різноманітні завдання, щоб по виконанню яких, громадянам було легше і швидше вирішувати цю нагальну проблему. Але все одно і на сьогоднішній день дана проблема не повністю вирішена і залишаються питання і складнощі. Спробуємо в де чому розібратися.

Спочатку хочеться наголосити на тому, що 12 січня 2015 року, Президент України Петро Порошенко підписав Закон України, який вносить зміни до пункту третього розділу сьомого Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» і відповідно продовжив строк мораторію на відчуження гуртожитків до 1 жовтня 2019 року. Якщо докладніше, то даним пунктом визначається, що установлюється мораторій на відчуження  (крім  передачі  у  комунальну власність  відповідних   міських,   селищних,   сільських   рад) гуртожитків,  які перебувають у повному господарському віданні або оперативному    управлінні   підприємств,   організацій,   установ незалежно  від  форм  власності,  або  увійшли до статутних фондів акціонерних   чи  колективних  підприємств,  створених  у  процесі приватизації   чи   корпоратизації.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» право приватизації гуртожитків поширюється на громадян, у тому числі військовослужбовців  і  працівників  Національної гвардії України, Служби  безпеки  України,  Державної  прикордонної служби України, Збройних  Сил  України  та  інших  утворених відповідно до законів України  військових  формувань,  осіб  рядового  і  начальницького складу  та  працівників  Міністерства  внутрішніх  справ  України, Державної  кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального  зв’язку та захисту інформації України, осіб рядового і  начальницького  складу служби цивільного захисту, рятувальників та  членів  їхніх сімей, які не мають власного житла, більше п'яти років  на  законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.
Слід також додати, що ч. 3 цього Закону приватизовувати можна гуртожитки, які є об’єктами   права   державної   та   комунальної  власності,  крім гуртожитків,   що   перебувають  у  господарському  віданні  чи  в оперативному  управлінні  військових  частин, закладів, установ та організацій  Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної  прикордонної  служби  України,  Збройних Сил України та інших   утворених   відповідно   до   законів  України  військових формувань,   Міністерства   внутрішніх  справ  України,  Державної кримінально-виконавчої  служби    України,    Державної   служби спеціального   зв’язку  та  захисту  інформації  України,  системи цивільного захисту та державних навчальних закладів та гуртожитків,  що  були включені до статутних капіталів товариств,  створених у  процесі  приватизації (корпоратизації).

Якщо ви виявили бажання приватизувати жиле приміщення в гуртожитку, то відповідно до пункту 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян (далі – Положення), що закріплено Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 року, звертайтеся в  орган  приватизації,  де  одержите  бланк  заяви  та необхідну консультацію. 
Також пунктом 18 даного Положення зазначено, які саме документи слід подавати. Отже це:
1) оформлена заява  на  приватизацію квартири (будинку),  жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
2) довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
3) копія ордера про надання жилої площі  (копія  договору  найму жилої площі у гуртожитку); 4) документ, що підтверджує невикористання  ним  житлових  чеків для приватизації державного житлового фонду; 
5) копія документа,  що  підтверджує  право  на  пільгові  умови приватизації;
6) заява - згода тимчасово відсутніх  членів  сім'ї  наймача  на приватизацію квартири  (будинку),  жилих  приміщень  у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.
Зразки даних документів є у додатках до даного Положення.  І радимо вам обов’язково прослідкувати за тим, щоб відповідні документи були зареєстровані органом   приватизації  в окремому журналі.
Після розгляду всіх документів, орган приватизації в результаті позитивного рішення видає свідоцтво про право власності на жиле приміщення в гуртожитку, яке підлягає обов'язковій реєстрації в бюро технічної інвентаризації, що зазначено у пункті 23 Положення.

Що робити, якщо відмовляють у приватизації кімнати в гуртожитку
Нажаль, не завжди люди можуть приватизувати житлове приміщення у гуртожитку, спираючись на вище наведене законодавство. Буває, що ордера на поселення в кімнату зберігаються в архіві установи, організації тощо, і якщо вам його відмовляються видавати, то пишіть заяву про видачу хоча б його копії.
Але часто виникають ще складніші ситуації. Наприклад, раніше ордера на кімнати в гуртожитках або не видавалися, або видавалися тільки на рік, і тепер в органі приватизації відмовляють, мотивуючи це відсутністю ордера. В такій ситуації Вам необхідно поводитися наступним чином, якщо, звісно, ви проживаєте в гуртожитку як мінімум 5 років і іншого житла у вас немає. 
По-перше, отримавши відмову у приватизації, не потрібно виясняти чому вас не попереджали раніше про відсутність ордера, чому не пропонували отримати повторно його і таке інше, тому, що вам можуть в такому разі виписати вимогу про виселення і потім вже буде важче щось доводити. 
По-друге, вам необхідно зібрати всі квитанції про оплату за той час, який проживаєте в гуртожитку, а також потрібний акт зі свідченнями двох сусідів, які проживають такий самий або більший період, по сусідству. Ну і по-третє, звертайтесь з цими доказами до суду, щоб підтвердити той факт, що ви проживали в тій чи іншій кімнаті гуртожитку конкретний період і маєте право на її приватизацію.

Якщо розглянути випадки, коли гуртожиток не приймають на баланс міста по причині незадовільного стану будинку або коли в гуртожитку незадовільний стан комунікацій. У такому випадку слід пам’ятати, що пунктом 8 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572, передбачено, що ремонт  квартири,  житлового  приміщення  у  гуртожитку, викликаний  проведенням  ремонту  житлового  будинку,  гуртожитку, встановленням додаткового  обладнання  або  іншими  причинами, не залежними  від  власника,  наймача (орендаря) квартири, житлового приміщення   у   гуртожитку,   здійснюється   власником   будинку, гуртожитку. Якщо у вас з цього приводу виникають спори, то пунктом 13 вище згаданих Правил, встановлено, що вони розв'язуються шляхом проведення переговорів між учасниками спору або у судовому порядку.
Створення ОСББ переваги та недоліки 
Для зручності і захисту свої прав власники житлових та нежитлових приміщень у гуртожитку, на підставі ст. 7 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», можуть створювати об'єднання співвласників  багатоквартирного  будинку (далі - ОСББ) відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Але як відомо, існують також житлово-експлуатаційні контори (далі – ЖЕКи), які також можуть виконувати подібні функції. Дивлячись на мету створення цих організацій, можна порівняти їхні завдання та функції. Так ОСББ, відповідно до однойменного Закону,  забезпечують реалізацію прав власників приміщень  на  володіння та користування   спільним  майном  членів  об'єднання,  належне утримання будинку  та  прибудинкової  території,  сприяння  членам об'єднання   в   отриманні  житлово-комунальних  та  інших  послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання  ними  своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. А ЖЕКи забезпечують належне утримання і збереження житлового фонду, який знаходиться у їх віданні, в належному технічному стані, забезпечують безперебійну роботу обладнання та благоустрою житлових будинків, санітарної очистки прибудинкових територій та контроль за дотриманням громадянами правил користування житловими приміщеннями; своєчасне та якісне виконання зобов’язань за договорами та замовленнями.
Отже, особливо великої різниці, на перший погляд, не має. Але як показує практика, ОСББ, в силу того, що по ідеї вони повинні сприяти кращому захисту прав громадян,  в де чому можуть принести навіть більше проблем, ніж ЖЕКи. Це проявляється у тому, що ЖЕКи зобов’язані погоджувати тарифи на комунальні послуги в установленому законом порядку, наприклад, з управлінням цінової політики міськдержадміністрації. А ОСББ досить затвердити тариф на загальних зборах, і перевірити або проконтролювати ніхто цього не може. І тому, виникають ситуації коли тарифи завищені, а щоб скасувати рішення загальних зборів, мешканцям необхідно звертатися тільки в суд. Тому будьте пильними в цьому питанні, не давайте порушувати свої права.

Справи приватизації гуртожитків є дійсно не простими, але вам не потрібно опускати руки, адже не дивлячись на труднощі та пробіли в законодавстві з даного питання, вибороти право приватизувати кімнату в гуртожитку можна і потрібно це робити, адже ніхто не має право порушувати ваші конституційні права, які зазначені у   ст. ст. 47, 48 Конституції України – кожен має право на житло.

Якщо у вас виникли додаткові запитання задавайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.

четвер, 12 лютого 2015 р.

Мобілізація, - що потрібно знати?


Сьогодні в нашій країні надзвичайно важка ситуація. Можна багато говорити про різні речі, але є питання, які дійсно потребують роз’яснення та, відповідно, заспокоєння громадян України. Одним з таких дискусійних питань, є питання мобілізації. Спробуємо розібратися більш детально.
Напевно, одним із найгостріших питань, являється отримання повісток. Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме ч. 3 ст. 22 встановлено, що під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися до військових  частин  або на збірні пункти військових комісаріатів у строки,  зазначені  в  отриманих  ними  документах (мобілізаційних розпорядженнях,  повістках або розпорядженнях військових комісарів). Але вам необхідно знати те, що за офіційним повідомленням представників Міністерства оборони України, повістка вручається особисто в руки особі, яка призивається, під особистий підпис. Не може бути такого, щоб повістку кинули вам у поштову скриньку, або передали через знайомих чи близьких. В такому разі ви маєте повне право не підписувати повістку і не з’являтися у військкомат. Але запам’ятайте, що якщо ви вже зустрілись з представником військкомату, і він вам повідомив про повістку, то в такому випадку відмова підписувати повістку вже може бути розцінена як ухилення від мобілізації.

Дуже багато зараз звернень громадян, які стосуються того, хто може отримати відстрочку від мобілізації. Тому повідомляємо вам, згідно ст. 23 згаданого вже Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які:
- заброньовані на період  мобілізації  та  на  воєнний  час  за органами  державної  влади,  іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями   в   порядку,   встановленому  Кабінетом  Міністрів України;
- визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово  непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін   до    шести    місяців    (з наступним    проходженням військово-лікарської комісії);

- чоловіки,  на  утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу  у  разі  їх  згоди  тільки  за місцем проживання);
- жінки  та  чоловіки,  які самостійно виховують дитину (дітей) віком  до  18  років (такі особи можуть бути призвані на військову службу  у  разі  їх  згоди і тільки за місцем проживання); 
- жінки  та  чоловіки,  на  утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I  чи  II групи, до досягнення нею 23 років;
- усиновителі,   опікуни,   піклувальники,   прийомні   батьки, батьки-вихователі,  на  утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи  можуть  бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки  за місцем проживання);
- зайняті постійним  доглядом  за особами,  що його потребують, відповідно до законодавства  України,  в  разі  відсутності  інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд; - народні депутати України,  депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим; - інші військовозобов'язані або  окремі  категорії  громадян  у передбачених законами випадках ;
- не  підлягають призову також студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання.
Хочемо наголосити, що для того, щоб вимагати відстрочку, вам обов’язково потрібно всі свої вимоги, які підпадають під вище наведені умови відстрочки, підтверджувати документально.

Відповідальність, яка може настати за ухилення від мобілізації
Щодо відповідальності, яку ви можете нести за порушення законодавства про мобілізацію, то тут слід почати з адміністративної відповідальності передбаченої ст. 210 Кодексу  про адміністративні правопорушення України, якою визначено, що якщо ви не з’явитеся до військкомату на їх виклик без поважних причин або відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, то на вас буде накладено штраф від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, це від 85 грн. до 119 грн. А якщо це буде здійснено повторно протягом року – то штраф становитиме 255 грн.

Наголошуємо, що поважними причинами, через які ви можете не з’явитися за викликом до військового комісаріату, можуть бути хвороба, смерть чи важка хвороба близького родича, перешкода стихійного характеру чи інші причини, які не дозволяють Вам з’явитись до відповідного пункту. Але в цьому випадку слід обов’язково це все підтверджувати документально. А щодо зміни місця проживання, то знайте, що ч. 6 ст. 22 вище згаданого Закону закріплено наступне: громадянам,  які перебувають  на  військовому  обліку, з моменту оголошення  мобілізації  забороняється зміна  місця проживання  без  дозволу  посадової особи, тобто військового комісаріату до якого ви приписані.
Також Указом Президента України від 30 січня 2015 року № 40 «Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році» враховано рекомендації Генштабу ЗСУ. Цими рекомендаціями встановлено, що особи призивного віку, які виїжджають за кордон, повинні звернутися до військкомату для отримання довідки.

Розглядаючи кримінальну відповідальність, а саме ст. 336 Кримінального кодексу України, де чітко і ясно закріплено, що за ухилення від призову за мобілізацією карається позбавленням волі на строк від 2 до 5 років. А 12 лютого 2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон України, за яким вносяться зміни до Кримінально кодексу України, а саме вводиться нова ст. 336-1, де передбачено, що ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період чи у разі проведення цільової мобілізації каратиметься  позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

Ухилення від мобілізації є серйозною справою, і вже у 2015 році є випадки притягнення до відповідальності за відповідні діяння. Так, в кінці січня 2015 року, громадянина Вінницької області було призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, з випробуванням, встановивши йому двохрічний іспитовий строк. Також у місті Дніпродзержинськ на початку лютого 2015 року чоловікові було призначене покарання у вигляді двох років позбавлення волі, з випробувальним терміном один рік.
І таких вироків суду навіть вже за поточний рік назбиралося чимало, тому ще раз Вас попереджаємо, що легковажне ставлення до виклику військового комісаріату може призвести до поганих наслідків.


Якщо у Вас виникли додаткові запитання задавайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.