Стягнення заборгованості за наказним провадженням. Судовий наказ.

Зміни судоустрою від 01 листопада 2010 р.

          Із введенням в дію з 1 листопада 2010 року Закону України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року № 2453-VI, було не лише змінено систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлено систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів.
          А було внесено суттєві зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Господарського процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України і Кодексу адміністративного судочинства.

Судовий наказ

          Тому тему сьогоднішньої статті юридична практика "ЗАХИСТ ПРАВА" присвятить розділу II Наказне провадження, Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України), як спрощеної процедури порівняно із позовним. Адже із введенням в дію вищезазначеного Закону велика кількість громадян по Україні отримала на свою адресу судовий наказ, особливо щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
          В даному розділі у ст. 95 ЦПК України чітко визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Видача судового наказу

          Випадки та за якими вимогами може бути видано судовий наказ передбачено ст. 96 ЦПК України, де чітко визначено, що судовий наказ може бути видано, у разі якщо:

•  заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
•  заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
•  заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
•  заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

Форма і зміст заяви про видачу судового наказу

          Форма і зміст заяви про видачу судового наказу визначено ст. 98 ЦПК України, де зазначено, що заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі.
           У заяві повинно бути зазначено:

• найменування суду, в який подається заява;
•  ім’я (найменування) заявника та боржника, а також ім’я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
•  вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
• перелік документів, що додаються до заяви.

          Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.
          До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
          До заяви про видачу судового наказу додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          До неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 ЦПК України.

Судовий збір

          Сплата судового збору за подання заяви про видачу судового наказу визначено ст. 99 ЦПК України, де визначено, що за подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі п'ятдесяти відсотків ставки, що визначається з оспорюваної суми в разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
          У разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

Скасування судового наказу

           Тому, якщо Вам на адресу надійшов судовий наказ у якому вимоги не відповідають дійсності, то не гайте часу протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування – це право передбачено ст. ст. 3, 27 та визначено ст. 105 ЦПК України. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

           Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі, у заяві про скасуваннябути зазначено:

• найменування суду, в який подається заява;
•  ім’я (найменування) стягувача та боржника, а також ім’я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
•  наказ, що оспорюється;
•  посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;
• посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;
• перелік документів, що додаються до заяви.

           Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві.
            До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
            До неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу застосовуються норми статті 121 ЦПК України.
            Розгляд заяви про скасування судового наказу передбачено ст. 105-1 ЦПК України, де визначено, що заява про скасування судового наказу реєструється у день її надходження до суду в порядку, встановленому частиною третьою статті 11-1 ЦПК України, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.
           Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 105 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі якщо суд прийшов до висновку про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, який набрав законної сили, то в ухвалі про прийняття такої заяви до розгляду суд має вирішити питання про зупинення виконання судового наказу.
           Про залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду чи про прийняття такої заяви до розгляду суд постановляє ухвалу.
           Питання про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду суд вирішує не пізніше наступного дня після її передачі визначеному судді.
            Копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається стягувачу та боржнику. Разом з копією ухвали стягувачу та боржнику надсилається повідомлення про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувачу надсилається також копія такої заяви та доданих до неї документів.
           Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.
           Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто із участь у розгляді такої заяви.
           За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:

•   залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;
•  скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;
• змінити судовий наказ.

           Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.
           Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, встановленому ЦПК України.

Відмова у прийнятті заяви про видачу судового наказу

           Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення визначено ст. 100 ЦПК України. Суддя повертає заяву про видачу судового наказу, у разі якщо:

•  заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу;
•  до моменту відкриття наказного провадження надійшло звернення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу;
•  наявні обставини, зазначені у пунктах 2-4 частини третьої статті 121 ЦПК України.

           Про повернення заяви про видачу судового наказу суддя постановляє ухвалу. Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо:

•  заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 ЦПК України;
•  із заяви і поданих документів вбачається спір про право;
•  наявні обставини, зазначені у пунктах 2-5 частини другої статті 122 ЦПК України.

           Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу.
           У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
           У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання в становленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
           Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.
           У разі якщо за результатами розгляду отриманої судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд повертає стягувачу заяву про видачу судового наказу.
           У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
           Питання про відкриття наказного провадження або відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу суддя вирішує не пізніше наступного дня з дня надходження заяви до суду, закінчення строку, встановленого для усунення недоліків заяви про видачу судового наказу та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Про відкриття наказного провадження суддя постановляє ухвалу.
           Наслідки повернення заяви або відмови в її прийнятті, пердбачені ст. 101 ЦПК України, у якій визначено, що повернення заяви у випадку, встановленому частиною першою статті 100 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
           Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу         

           Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу, визначено ст. 102 ЦПК України, де прописано, що у разі прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження, суд у триденний строк з моменту її постановлення видає судовий наказ по суті заявлених вимог.
           Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень.
           Щодо визначення підсудності розгляду справ за заявами про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності. Тобто, як правило позови та заяви про видачу судового наказу подаються у порядку ст. 109 ЦПК України, у якій визначено порядок підсудності справ за місцезнаходженням відповідача. Де визначено, що позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
           Обов'язковість надіслання боржникові копії судового наказу, визначено ст. 104 ЦПК України, де визначено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням.
           Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням.
           Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів.
           Копія судового наказу разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 100 ЦПК України, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю, - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
           Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою.
           Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві визначено ст. 106 ЦПК України, де визначено, що разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.
           Якщо суд за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу прийняв ухвалу про залишення такої заяви без задоволення або змінив судовий наказ, то судовий наказ чи змінений судовий наказ набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судовий наказ чи змінений судовий наказ, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
           Якщо у Вас виникли додаткові запитання задавайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.