неділя, 31 січня 2016 р.

Національна поліція України на практиці в житті

Даною статтею хотілось би розкрити проблему реформування міліції в поліцію, із призми бачення адвоката, який досить часто по роботі зіштовхується із правоохоронцями, а саме із старою міліцією та новою Національною поліцією м. Києва.

На даний час у райвідділах проходить "так звана чистка рядів" або, як публічно її називають "атестація працівників правоохоронних органів", насправді ж нічого суттєвого не відбувається, навпаки міліціонери, які до вищезазначених реформ не особливо працювали, то з ними взагалі працювати не хочуть. Мовляв скоро прийдуть нові слідчі поліцейські після трьох місяців курсів і все пороблять, адже у них зарплата майже у тричі буде більша.

Оскільки мені самому довелось працювати у свій час у правоохоронній системі, то я точно можу сказати, що раніше усе будувалось на показниках і так звані "показусі", та власних інтересах кожного на своєму місці. Справжніх же професіоналів своєї справи у кожному підрозділі структури МВС України, можна було порахувати на пальцях однієї або двох рук. Але, як не дивно, мені і до цього часу трапляються такі люди (професіонали своєї справи), які як зазвичай проводять більшість часу на роботі, не мають нормальної сім'ї, а головне чуйні до людських проблем, що випали на їхню долю.

Щодо нових поліцейський в м. Києві, то мої знайомі лікарі швидкої допомоги досить часто скаржаться на те, що окрім нескінченності викликів громадян, так-як медицина безкоштовна і громадяни не гребують викликати швидку в ночі без вагомих на те причин або просто по тупості дотягнули до останнього, і ще на додачу досить часто викликають карету швидкої і нові поліцейські.

Наприклад: зараз надворі зима, якесь чудо на колясці в переході із відкритим кульком для милостині труситься від холоду, перехожі звісно телефонують по 102, приїздить наряд поліції, який, що робити не знає, тому викликає швидку щоб його забрала від очей перехожих по далі.
Хоча на справді, як би поліцейським перед виїздом хоча б через раз, проводили відповідні інструктажі, то вони б знали, що дана особа, яка займається жебрацтвом не сама приїхала на візку до даного переходу, а її привезли. 
Адже, у даної особи є піклувальник або опікун, який мав би відповісти на питання, що у даному переході робить його підопічний. А оскільки у нових поліцейських є доступ до баз персональних даних кожного, то це можливо вияснити на місці. Викликати представника (інспектора) органу опіки та піклування, опікуна (піклувальника) або відвезти бідолаху до дому.
Звісно, куди нашим полісменам не дуже чистого і до того ж із не приємним запахом, не ходячого чоловіка затягти до себе в машину. Легше лікарів швидкої напрягти, де у більшості бригад працюють  одні жінки, а самим нічого не робити взагалі не потрібно.
ПРОСТО СТИД І ПОЗОР!!!!

А, що уже говорити про виклики щодо нетверезих компаній, які засиділись до пізньої години і не дають заснути своїм сусідам.
Наприклад: приїжджає три поліцейських "хлопчики", (і то добре, бо інколи приїжджають дівчатка півтора метра зросту із манікюром) і починають вмовляти п'яну компанію розійтися по домівках. Через півгодини вмовлянь, і на наші не одноразові зауваження, вони  раптом зрозуміли, дійсно потрібно було потребувати документи, для з'ясування із ким маємо справу. На при кінці кінців забирають головного "заводілу" ніби у відділок, підвозять до сусіднього кварталу і відпускають, а той повертаючись ще дужче починає гуляти на зло сусідам.
ПРОСТО СТИД І ПОЗОР!!!!

Насправді ж вони мали б прийняти заяву від сусіда, скласти адміністративний протокол та накласти штраф за порушення тиші після 22:00 год., а зовсім буйних ізолювати закриттям у відділку.

Хотілось би щоб читач зрозумів, мені не хотілось, ніби у вас склалось враження, що маю на меті когось принизити чи показати, що міліція була кращою за поліцію, ні, навпаки. Ми помітили не лише негативні наслідки, а і позитивні, людей уже менше стали бити у поліцейських відділках, поліцейські усі дуже толерантні,  ніхто не ганяється за показниками, ніхто не зупиняє на дорозі просто так.
Але слід зрозуміти, що разом із тим, росте тенденція до безкарності за вчинені злочини, що в свою чергу на загальному фоні висвітлює правоохоронний орган у світлі безпорадності, а простих пересічних громадян наводить на думку їхньої не захищеності в цілому.



Якщо у Вас виникли додаткові запитання задавайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.