Як стати помічником адвоката в Україні?

Не так давно, а точніше 25 вересня цього року Рада адвокатів України, у м. Вінниця, прийняла нове Положення про помічника адвоката № 113. Дивлячись на це оновлене Положення, не можна сказати, що там щось кардинально змінилося, всі головні принципи і методи роботи помічника адвоката залишилися такими, як і були. Але й наявні певні, на нашу думку важливі зміни, які можуть позитивно вплинути на організаційну складову, пов’язану з роботою помічника адвоката, а також на роботу самого помічника в цілому.

Загальні положення та головні аспекти набуття статусу помічника адвоката

Якщо порівнювати Положення 2013 року з оновленим, цьогорічним, то ніяких змін у загальних положеннях та процедурі набуття статусу помічника адвоката не має. 

Як і раніше, визначено, що помічник адвоката здійснює свою діяльність на підставі трудового договору або контракту, та у відповідності із головними принципами адвокатської діяльності (верховенство права, законність, конфіденційність, конфлікт інтересів).

Вимоги до кандидата на посаду помічника адвоката

Як і раніше основними вимогами, залишаються: - повна вища юридична освіта та володіння державною мовою, включно із застереженнями (не повинна бути в особи не погашена чи не знята судимість тощо).

Слід зазначити, що це також визначено і ст. 16 Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» .

Внесення даних про помічника адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) та посвідчення помічника адвоката

Відомості до ЄРАУ вносяться про помічника адвоката на підставі заяви у 30-денний строк разом із видачею посвідчення помічника адвоката.

Як і раніше, до заяви слід додати чимало різноманітних документів, а саме таких, як:

- письмова згода помічника адвоката на обробку його персональних даних і на проведення перевірки повноти та достовірності повідомлених ним відомостей, зобов'язання про надання необхідних для перевірки документів на запит ради адвокатів регіону;

- нотаріально посвідчена копія документа державного зразка, що підтверджує здобуття помічником адвоката повної вищої освіти за наступними спеціальностями: «Правознавство», «Правоохоронна діяльність», «Міжнародне право»;

- документ встановленої форми (довідка, витяг) про відсутність у такої особи судимості, виданий компетентним органом;

- довідка медичної установи про стан здоров'я помічника адвоката (медична довідка про проходження обов’язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів форма № 122-2/о, затверджена Наказом МОЗ України № 12 від 17.01.2002 року);

- копія паспорта помічника адвоката;

- копія реєстраційного номера облікової картки платника податків, за винятком випадків, коли особа відмовилася від отримання такого номеру через релігійні переконання;

- копія трудової книжки із записом про прийняття на роботу особи в якості помічника адвоката із зазначенням прізвища, імені, по-батькові адвоката, помічником якого така особа прийнята на роботу;

- копія наказу про прийняття на роботу в адвокатське бюро, адвокатське об’єднання помічника адвоката із зазначенням прізвища, імені, по батькові адвоката, помічником якого така особа прийнята на роботу;

- трудовий договір (контракт) (оригінал для огляду) та його копія;

- автобіографія помічника адвоката;

- 3 (три) фотографії помічника адвоката, розміром 3 см на 4 см та на електронному носії;

- копія квитанції або платіжного доручення з відміткою банківської установи про здійснення оплати за посвідчення помічника адвоката;

- копія квитанції або платіжного доручення з відміткою банківської установи про сплату внеску за внесення відомостей стосовно помічника адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України.

Також, слід зазначити, що дані у ЄРАУ можуть вноситися у конкретний профайл адвоката, за яким і закріплений помічник. Такі дані розміщуються у п. 7 Профайла на веб-сайті ЄРАУ, який має назву: «Інші відомості, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI.».

До даних, які розміщуються у ЄРАУ відносяться:

1). Прізвище, ім’я та по батькові помічника адвоката;

2). № свідоцтва (ким видано);

3). Дата видачі.

А от, що стосується дати закінчення такого свідоцтва, то відтепер, така дата може не вноситися, так як у оновленому Положенні, пункт, який би закріплював строковість такого посвідчення виключений. Адже раніше, такий пункт існував і передбачав, що подібне посвідчення діє 1 рік.

Тут також необхідно зазначити, що посвідчення помічника адвоката є надзвичайно важливим, адже лише воно може підтвердити в суді, наприклад,повноваження помічника адвоката і його статус, згідно п. 4.7 Положення.

Також, невеликі зміни, у цьому розділі, стосуються того, що відтепер розмір внесків, які сплачуються при внесенні даних до ЄРАУ не можуть бути змінені Радою адвокатів регіону, як це можна було зробити раніше. Тобто розміри внесків дійсно є однаковими на всій території України.

Права та обов’язки помічника адвоката 

Якщо аналізувати цей розділ оновленого Положення, то тут є одна, але досить таки важливе зміна, точніше доповнення. Відтепер, помічник адвоката зобов’язаний за дорученням адвоката, якщо таке передбачено в договорі із клієнтом, подавати документи (заяви, клопотання, позови, пояснення тощо) виготовлені адвокатом, за підписом і зазначенням процесуального статусу адвоката, в підрозділи правоохоронних та судових органів, до компетенції яких віднесено реєстрацію таких документів, за виключенням випадків подання процесуальних документів в самому процесі слідчої, процесуальної дії, або судовому засіданні.

На нашу думку, це важливі зміни, які дозволяють по-перше отримувати реальну практику помічнику, який зможе безпосередньо відвідувати різноманітні органи і співпрацювати з ними, а по-друге, реально до помають самому адвокату, який тепер може впевнено доручати помічнику подавати різноманітні документи в ряд органів, чим економити свій час.

Що стосується інших прав та обов’язків, то вони залишаються такими, як і були в попередньому Положенні.

Помічник адвоката: шлях до отримання посвідчення адвоката України

Говорячи про помічника адвоката, обов’язково слід зазначити, що помічник адвоката, це безумовно перехідний період. Період, за який особа, молодий спеціаліст, який мріє стати в майбутньому адвокатом, набирається досвіду, практичних навичок і головне стажу.

Взагалі, на нашу думку, тим, хто дійсно твердо вирішив стати адвокатом просто необхідно попрацювати перед цим помічником адвоката, хоча б один рік. Це потрібно, щоб після того, як ви складете кваліфікаційний іспит і отримаєте про це свідоцтво, вам не прийшлося проходити стажування на протязі шести місяців. Адже відповідно до ч.5 ст.10 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», особа, яка має стаж роботи помічником адвоката один рік (за останні два роки) звільняється від стажування.

Але тут потрібно розуміти, що відповідно до «Положення про організацію і порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю», яке також було прийнято у новій редакції 25 вересня цього року, враховується стаж роботи за умови, якщо помічник працював на умовах повного робочого тижня, а роботодавцем за таку особу до державного бюджету України сплачувався єдиний соціальний внесок у встановленому законом порядку та розмірі. Тобто робота на підставі цивільно-правової угоди не буде враховуватися.

Дивлячись і аналізуючи нове Положення про помічника адвоката, можна стверджувати, що кардинальних змін там не запропоновано. Дійсно, є цілком не погані і необхідні доповнення, які сприяють роботі адвоката, полегшуючи її. І також, важливим є те, що не відбулося змін, які б урізали права помічника адвоката чи встановлювали б інші, важкі для реалізації, умови.

Тому ми рекомендуємо всім, хто мріє стати адвокатом, влаштовуватися помічником адвоката на підставі офіційного трудового договору (контракту), адже тільки в такому разі, подібна робота не тільки принесе вам досвід у здійсненні адвокатської діяльності, а й допоможе у швидшому отриманні свідоцтва про зайняття адвокатської діяльністю і відповідно посвідчення адвоката України.

Якщо у Вас виникли додаткові запитання задавайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.

Страхове відшкодування по ДТП замість проблемних страхових в невдовзі може здійснювати МТСБУ

Гарантійні функції Моторного (транспортного) страхового бюро України  можуть посилити

Відповідні зміни можуть відбутися, якщо Верховна Рада України підтримає законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (щодо посилення гарантій виплат потерпілим)» Народного депутата України Жолобецького О.О., який являється його автором. Даний законопроект направлений саме на те, щоб переглянути підстави проведення Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі – МТСБУ) регламентних виплат за страховиків та  посилити гарантійні функції МТСБУ за зобов’язаннями неплатоспроможних страховиків.

Практика страхового відшкодування після ДТП в Україні

Як відомо, МТСБУ здійснює за рахунок централізованих страхових резервних фондів регламентні виплати, у тому числі, відшкодування шкоди за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними страховиками, які у встановленому законодавством порядку визнані банкрутами чи ліквідовані. Такі виплати мають здійснюватися лише у разі недостатності коштів та майна неплатоспроможних страховиків.

Але як показує практика, розгляд справи про банкрутство страховика триває роками. Отримання страхового відшкодування за рахунок ліквідаційної маси страховика-банкрута є сумнівним, а за рахунок коштів відповідного фонду МТСБУ надто тривалим. 

Характеристика змін до законодавства

В цілому, слід зазначити, Народний депутат пропонує внести зміни до двох чинних Законів України, а саме:

1) «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»;

2) «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Всі зміни направлені на те, щоб спростити механізм отримання потерпілими у дорожньо-транспортних пригодах відшкодування шкоди.

Якщо розглядати зміни більш детально, то даним законопроектом:

- по-перше передбачається визначити додаткові підстави для здійснення МТСБУ регламентних виплат за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. МТСБУ зобов’язується за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовувати шкоду у випадках, якщо страховик зі спливом строку, визначеного Законом для прийняття рішення щодо здійснення страхового відшкодування, не приймав відповідного рішення або прийняв рішення про здійснення страхового відшкодування за внутрішнім договором страхування, але не виплатив його, та Уповноваженим органом застосовані заходи впливу у вигляді анулювання (відкликання) ліцензії на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або у разі анулювання (відкликання) всіх ліцензій страховика чи порушення провадження у справі про банкрутство такого страховика або якщо такий страховик ліквідований – для виконання його зобов'язань за внутрішніми договорами страхування. Вище перераховані підстави для здійснення регламентованих виплат МТСБУ поширюються і на повних членів МТСБУ, які мають право на укладання міжнародних договір страхування «Зелена карта»;

- по-друге передбачається гармонізувати положення законів України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: встановити обов’язок розпорядника майна та ліквідатора страховика-боржника надавати до МТСБУ копії документів, що необхідні для проведення регламентних виплат за страховика, стосовно якого відкрите провадження у справі про банкрутство, та визначити статус МТСБУ як учасника у справі про банкрутство страховика, який здійснював обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Як видно із вище зазначених змін, вони дозволять потерпілому отримувати страхове відшкодування вчасно у випадку зволікання страховика або його неплатоспроможності, не чекаючи роками завершення процедури банкрутства.

Отже, якщо підсумовувати, то згаданий вище законопроект дійсно міг би покращити стан у сфері відшкодування збитків потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 

Звісно, дивлячись на те, що законопроект ще тільки подано на розгляд народних депутатів, то ще рано говорити про остаточну редакцію законопроекту, а також взагалі про те, чи будуть дані зміни взагалі прийняті.

Але на наш погляд, вони необхідні, так як дозволяють підвищить рівень захисту прав потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах та довіру до обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Якщо у Вас виникли додаткові запитання задавайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.

«Кабінет електронних сервісів (КЕС), реалії користування»

Вже сьогодні, завдяки ресурсу «Кабінет електронних сервісів», - скорочено КЕС, можна не шукати у пошуковиках самі найнеобхідніші реєстри, - тепер вони «зібрані» на одному ресурсі. Даний ресурс був створений з метою спростити спілкування громадян з державою. На даний момент для того щоб сказати вдалося це чи ні, важко, адже мало хто ще знає про цей ресурс, а по-друге – він ще не зовсім досконалий та не доопрацьований.

Тому в даній статті спробуємо розібратися, які надає можливості КЕС, як же скористатися цим ресурсом.

Оформленість ресурсу, доступність та зрозумілість

З самого початку, хотілося б сказати, що сам по собі ресурс, на перший погляд, справляє досить таки приємне враження. Адже він є максимально простим у оформленні, без так би мовити, зайвого.

На головній сторінці представлені всі види ресурсів, а точніше кажучи посилання на ресурси, якими можна скористатися. Детальніше про кожний із них поговоримо далі. 

Також слід відзначити, що в правій частині сайту наявна колонка новин, в яких можна знайти доцільну інформацію саме про реєстри і все, що пов’язано з ними. На головній сторінці наявні контакти КЕС, а саме номер телефону (колл-центр), електронна поштова адреса, які знаходяться в самому низу головної сторінки, і які не відразу можна помітити, тим паче громадянам, що не звикли працювати в Інтернеті. Сподіваємося, що це згодом виправлять, і користувачі відразу будуть помічати ці контакти, адже питання по роботі ресурсу безумовно будуть виникати і їх потрібно буде задавати працівникам ресурсу.

Державні реєстри

Першим посилання на головній сторінці КЕС є посилання на перелік головних, найважливіших державних реєстрів, а саме:

1) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;

2) Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

3) Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

4) Реєстр громадських об’єднань;

5) Державний реєстр друкованих ЗМІ та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності;

6) Єдиний реєстр громадських формувань;

7) Єдиний реєстр арбітражних керуючих;

8) Єдина база даних електронних адрес, номерів факсів, телефаксів суб’єктів владних повноважень;

9) Єдиний державний реєстр судових рішень.

Слід сказати, що досить таки зручним є те, що переходячи по кожному реєстру (натискаючи на відповідну назву того чи іншого реєстру), ви бачите перед собою просте меню, де можна не шукаючи в самому реєстрі здійснити декілька операцій: отримати інформаційну довідку; відправити заяву; переглянути стан розгляду заяви тощо. Тобто, на нашу думку, це дійсно полегшує роботу і дає змогу людині швидко знайти потрібну інформацію чи подати певну заяву.

А в цілому, можемо сказати, що КЕС, саме що стосується державних реєстрів, нічого якісно нового не запропонував, поки що. Так, добре, що реєстри розташовані в одному місці – але ж це лише прямі посилання на вже давно створені реєстри… 

Державна реєстрація актів цивільного стану

Даний розділ, на нашу думку, в своїй перспективі дійсно може мати найбільший успіх. Тому, що дійсно це щось нове, що реально полегшує різноманітні процедури подання заяв про реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу тощо. 

Але на наш погляд в ньому є певний недолік, можливо просто не доопрацювання або не до налаштування: а саме, ми маємо на увазі те, що щоб подати заяву, потрібно зареєструватися на цьому ресурсі. Скажемо чесно, саме процедура реєстрації для когось може стати перепоною, тому, що для реєстрації необхідна лише електронна поштова скринька, яка як не дивно є не в кожного. Тобто доцільніше було б зробити реєстрацію за допомогою мобільного номеру. 

Простіше кажучи, ресурс дуже необхідний, і напевно саме він зможе в повній мірі полегшити життя простих громадян, але його ще, на нашу думку, потрібно в дечому доопрацьовувати.

Електронна торгівля, Електронний цифровий підпис, діяльність арбітражних керуючих

Дані розділи КЕСу виражаються у простих посиланнях на вже багатьом відомі ресурси, а саме такі як:

1) СЕТАМ система електронних торгів арештованим майном – простими словами ресурс, де проводяться он-лайн аукціони з продажу арештованого майна.

2) Акредитований центр сертифікації ключів  – ресурс на якому можна замовити електронний цифровий підпис.

3) Ресурс – на якому можна подати електронну звітність арбітражному керуючому, а також отримати інформацію із Єдиного реєстру арбітражних керуюючих.

В цілому можна говорити, що ці ресурси не є новими, але досить таки добре, що вони представлені у КЕС, адже є вагомою частиною у електронних сервісах і дійсно можуть стати в нагоді громадянам.

Електронний суд

Даний розділ, нас по правді кажучи, розчарував найбільше, адже по суті, він просто складається із посилань чи то на сайт Судової влади України чи на Єдиний державний реєстр судових рішень, який вже й так наявний у розділі Державних реєстрів.

Хотілося б побачити в цьому розділі КЕС дійсно пряму змогу, наприклад, замовляти надсилання судової повістки у вигляді SMS-повідомлень тощо. Це б дійсно було позитивним явищем для звичайних громадян, адже зараз, що отримувати повістки в суд у вигляді SMS-повідомлень, все одно треба йти до суду і писати заяву, а це звісно що не зручно і потребує часу.

Звернення громадян та інформаційні системи

Ці два види послуг на даний момент ще не реалізовані, але як зазначається на КЕС, вони будуть запущені найближчим часом, тобто в 2015 році, сподіваємося, що так і буде. Адже виходячи із опису, який представлений – це важливі послуги, які громадяни залюбки отримували б через мережу Інтернет. 

Наприклад, ми впевнені в тому, що будь-яка особа не відмовиться отримати зразок документа (шаблон) в себе дома, заповнити його і віднести в потрібне місце, а не відстоювати черги, витрачати час лише на те, щоб дізнатися яким чином скласти той чи інший документ. 

Хоче, на сьогодні не зовсім зрозуміло, чи будуть дані послуги платні чи ні, цього нажаль, поки що не зазначено.

Ну і безумовно, буде просто чудово, якщо запровадять сервіс, який дозволить звертатися до органів державної влади через електронну пошту, це також буде сприяти простішому спілкуванню громадян з державою. 

Отже, підсумовуючи, можна впевнено говорити, що ідея, яка представлена у КЕС – дійсно чудова. Якщо вдасться реалізувати її у повному розмірі, тобто щоб запрацювали всі сервіси, то цей ресурс стане хорошим майданчиком для спілкування пересічних громадян з представниками державних органів. Але поки що, КЕС потребує доопрацювань, налаштувань та тестування, і залишається тільки сподіватися, що реалізація даного проекту матиме успіх, вирішить проблему черг у різноманітних державних органах та хоча б просто спростить спілкування громадян з державою. 

Якщо у Вас виникли додаткові запитання задавайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.

Сплата по аліментам підлягає індексації

Питання аліментів останнім часом стоїть досить гостро, тому, що економічна ситуація в країні бажає кращого, росте рівень безробіття, аморальності суспільства щодо створення та утримання сім’ї. Адже, тих коштів, що навіть і присуджуються судом часто не вистачає, аби належним чином забезпечити дитину всім необхідним для її фізичного та морального розвитку. І можливо тому, законодавцями до Верховної Ради України вносяться законопроекти, покликані покращити ситуації в даній сфері. Одним із таких є законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо індексації розміру аліментів», який 12 травня 2015 року був прийнятий в першому читанні.

Загальні норми про призначення і сплату аліментів

Дискутуючи про зміни до законодавства щодо аліментів, слід визначити, якими саме законодавчими актами в Україні регулюється питання аліментів. Так, відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Це положення також закріплюється у статті 180 Сімейного кодексу України. Частина друга статті 27 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789- XII, встановлює, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також потрібно зазначити те, що згідно статті 184 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину, які визначені в твердій грошовій сумі, підлягають індексації. Але в умовах високого рівня інфляції та щоденного підвищення цін на товари і послуги механізм індексації аліментів є досить складним, тривалим та суперечливим процесом. А тому, подібні справи в судах часто викликають обурення, адже рішення судів, по одним і тим же питанням ухвалюються різні.

Судова практика з питань індексації аліментів

Виходячи із пояснювальної записки до вище зазначено законопроекту, сьогодні існує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, а саме частини першої статті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та частини другої статті 184 Сімейного кодексу України, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Суди відмовляють в індексації розміру аліментів на дитину, спираючись на частину першу статті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, яка передбачає перелік об’єктів індексації грошових доходів населення, до якого не входять аліменти.

В свою чергу, Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі за № 6-113цс13 про збільшення розміру аліментів та стягнення суми індексації було вирішено, що оскільки спеціального закону про індексацію аліментів не прийнято, а в Україні діє  Закон України “Про індексацію грошових доходів населення”, необхідно застосувати аналогію закону.

У вищезазначеній справі, Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України було висловлено правову позицію, за якою розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини 2 статті 184 Сімейного кодексу України, підлягає індексації за аналогією закону згідно пункту 8 статті 8 Цивільного процесуального кодексу України у порядку, передбаченому Законом України “Про індексацію грошових доходів населення”. 

Зміни, які пропонується внести до чинного законодавства

Уже згаданим Проектом Закону пропонується внести зміни до положень:

- Закону України «Про виконавче провадження», 

- Закону України  «Про індексацію грошових доходів населення».

Ці зміни, відповідно до Проекту, проявляються у наступному: 

1) закріплення порядку індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі (зміни до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»);

2) віднесення аліментів до об'єктів індексації грошових доходів населення (зміни до ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»);

3) встановлення джерел коштів на проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, з доходів особи, на яку покладено обов’язок по утриманню (зміни до ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»;

4) встановлення порядку фінансування здійснення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі (зміно до ст. 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Тому, як видно із змін, які Народні депутати України пропонують внести до законодавства,  передбачається, що проведення індексації розміру аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, буде відбуватися без звернення стягувача до суду. Підприємства, установи, організації, фізичні особи-підприємці, які здійснюють стягнення аліментів з боржника, автоматично повинні проводити індексацію таких коштів. Державний виконавець територіальних органів державної виконавчої служби України буде здійснювати контроль за індексацією розміру аліментів, а в окремих передбачених законом випадках - самостійно проводити таку індексацію. 

Але наголошуємо, що така індексація подібним чином і за подібної процедури буде проводитися лише у тих випадках, коли розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі. Не потрібно це плутати із випадками, коли суд присуджує аліменти у розмірі 1/3 від доходів особи, яка повинна їх сплачувати, і не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину, який визначається Законом України “Про Державний бюджет”, та відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України.

Отже, дивлячись на Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо індексації розміру аліментів», пояснювальну записку та порівняльну таблицю до нього, можна говорити, що основним завданням цієї ініціативи нардепів є покращення матеріального становища осіб, які мають право на утримання, шляхом індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі. Індексація дає можливість хоча б частково відшкодовувати особі кошти на подорожчання споживчих товарів і послуг, що особливо важливо для дітей та реалізації їх потреб, сприяння всебічному духовному та фізичному розвитку.

Якщо у Вас виникли додаткові запитання задавайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.

Украдені кошти з картки тепер має відшкодувати банк

13 травня 2015 року в Україні, завдяки Постанові Верховного Суду України судової палати у цивільних справах (надалі – ВСУ) по справі № 6-71цс15, з’явився судовий прецедент, яким фактично зобов’язано банки у нашій Державі повертати вкрадені кошти клієнта із картки. Звісно ж свою правоту потрібно буде доводити через суд, але це краще ніж нічого.

Суть справи № 6-71цс15 полягав в тому, що 17 вересня 2012 року з платіжної картки, виданої ПАТ «КБ «Банк» (назвемо його так, щоб не було зайвих думок щодо антиреклами), у м. Бангкок Королівства Таїланд було знято грошові кошти у розмірі 2 417,88 доларів США. Про що Позивачу стало відомо з смс-повідомлень, останній посилаючись на те, що у момент зняття вказаних коштів він перебував в Україні, картку не втрачав, сам кошти зі своєї картки не знімав та не уповноважував будь-яких осіб вчиняти такі дії, просив суд задовольнити позов та стягнути вказані кошти з Відповідача.

В описові частині Постанови ВСУ чітко визначено, що відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення НБУ № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої

операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Отже, висновок, смс сервіс щодо повідомлень по руху коштів на рахунку допоможе повідомити вчасно власника про не законні операції з боку банку чи третіх осіб. Відразу повідомте банк (щодо блокування руху коштів на рахунку) по телефону (але обов’язково запишіть хто прийняв повідомлення, вхідний номер вашого повідомлення, дату) або письмово.

Адже, від чіткої правильності вищезазначених дій буде залежати чи повернете кошти чи ні.

Якщо у Вас виникли додаткові запитання задавайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.

Ліквідація юридичної особи. Порядок визнання банкрутом

Дивлячись на ситуацію, яка, нажаль, зараз склалася в країні, все більше юридичних осіб припиняють своє існування по різним на те причинам (банкрутство, невигідність, збитковість тощо). Але щоб пройти процедуру ліквідації або припинення юридичної особи, потрібно знати чимало нюансів та підводних каменів. Спробуємо розібратись у порядку і правилах ліквідації.

Першочергові дії 

З самого початку, коли, наприклад, у вас виникла потреба, бажання здійснити ліквідацію юридичної особи, треба прийняти відповідне рішення загальними зборами юридичної особи. Тобто збираються збори, і голосами (не менше чим 3/4) приймається рішення, яке закріплюється протоколом загальних зборів (ч. 2 ст. 98 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України)).

Після прийняття рішення про ліквідацію, вам не пізніше 3 днів потрібно звернутися до державного реєстратора, щоб він вніс запис про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – Реєстр), а також опублікував у друкованому виданні Державної реєстраційної служби повідомлення про початок припинення даної юридичної особи (ст. 105 ЦК України та ст. 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон про державну реєстрацію)).

Хочемо додати, що якщо ви бажаєте ліквідувати господарське товариство (суб’єкт господарювання), то вам також потрібно брати до уваги вище зазначені норми, відповідно до ст. 59 Господарського кодексу України.

Призначення комісії з припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії)

Коли запис про припинення юридичної особи у вигляді ліквідації внесено до Реєстру та опубліковано, вам, тобто учасникам юридичної особи потрібно призначити ліквідаційну комісію на чолі з головою даної комісії, згідно ч. 3 ст. 105 ЦК України. Наголошуємо, що після призначення ліквідаційної комісії, до неї переходять всі повноваження, щодо управління юридичною особою. Тобто, голова комісії, її члени взаємодіють з третіми особами, представляють юридичну особу в суді тощо (ч. 4 ст. 105 ЦК України). А головне, приймають заявлення вимог кредиторів про сплату заборгованості, або виплаті коштів по договірних зобов’язаннях.

Заявлення вимог кредиторами

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 105 ЦК України, кредитори можуть заявляти свої вимоги не менше двох місяці, але й більше шести місяців, після внесення запису до Реєстру про припинення (ліквідацію) юридичної особи. На підставі таких звернень (заявлень), ліквідаційна комісія приймає рішення і не пізніше тридцяти днів з дня отримання заявлення, надсилає його кредиторам.

Порядок визнання банкрутом 

Не переходячи до наступних етапів ліквідації юридичної особи, ми б хотіли зупинитися на такій ситуації, за якої в юридичної особи не має змоги задовольнити вимоги кредиторів.

Якщо ви опинилися в такій ситуації, то вам допоможуть норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон про визнання банкрутом). Так, спираючись на ст. 11 даного закону, потрібно подати заяву про порушення справи про банкрутство до господарського суду, зазначивши в ній всі дані про юридичну особу та дані про кредитора, а також обставини, що і стали підставою звернення до суду.

Після розгляду обставин, суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або про відмову у порушенні такого провадження (ч. 6 ст. 16 Закону про визнання банкрутом).

Результатом, в разі задоволення вимоги визнати банкрутом юридичну особу, буде постанова господарського суду та ліквідаційна процедура (не більше дванадцяти місяців), відповідно до ст. 37 Закону про визнання банкрутом.

Дії ліквідаційної комісії під час терміну подання вимог кредиторами

Повертаючись до процесу ліквідації, зазначаємо, що ліквідаційна комісія, окрім прийняття вимог кредиторів: 

- закриває банківські рахунки, непотрібні для розрахунку з кредиторами; 

- проводить інвентаризацію майна;

- повертає майно юридичної особи з чужого володіння;

- проводить оцінку всього майна юридичної особи;

- згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, проводить звільнення працівників юридичної особи тощо (ч. 3-6 ст. 111 ЦК України).

Складання проміжного ліквідаційного балансу

Після того, як закінчиться строк пред’явлення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості:

1) про склад майна юридичної особи, що ліквідується; 

2) перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду (ч. 8 ст. 111 ЦК України).

Такий баланс повинен бути затвердженим учасниками юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам

Наступним етапом, відповідно до ч. 8, 9 ст.111 ЦК України є виплата заборгованості, грошей кредиторам згідно їхніх вимог, а також обов’язкових внесків до місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України, фонду соціального страхування тощо.

Звертаємо вашу увагу, що виплачувати такі грошові суми треба по черзі, як зазначено у ст. 112 ЦК України. Спочатку потрібно відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом. Потім задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності. В третю чергу сплачуються обов’язкові платежі, у вигляді внесків, податків, зборів тощо. І на останок задовольняються всі інші вимоги.

Коли ж у вашої юридичної особи не вистачає коштів, є можливість продати майно юридичної особи, і отримані кошти направити на вище згадані розрахунки.

Складання підсумкового ліквідаційного балансу і подання документів до державного реєстратора

Сплативши всі необхідні грошові суми, ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи та подає його органам доходів і зборів (ч. 11 ст. 111 ЦК України).

Після цього, голова ліквідаційної комісії, відповідно до ч.1 ст.36 Закону про державну реєстрацію, подає державному реєстратору:

1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією;

2) довідку відповідного органу доходів і зборів про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів; 

3) довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування; 

4) довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Внесення даних про припинення юридичної особи до Реєстру

Опісля того, як державний реєстратор перевірить подані документи на наявність та відповідність вимогам, не знайде там порушень, то в строк, що не перевищує одного робочого дня, має внести до Реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (ч. 12, 13 ст. 36 Закону про державну реєстрацію).

Відповідно до ч. 14 ст. 36 Закону про державну реєстрацію, не пізніше наступного робочого дня, повинен видати або надіслати голові ліквідаційної комісії повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи. На цьому і завершується вся процедура ліквідації юридичної особи.

Отже, підсумовуючи ми можемо сказати, що провести ліквідацію юридичної особи не так просто. Для правильної і якісної процедури проведення припинення юридичної особи, у вигляді ліквідації, необхідно добре знати чинне законодавство, яке часто змінюється, орієнтуватися в цих нормативно-правових актах та виконувати всі дії у зазначені строки. Щоб у вас дійсно вийшло ліквідувати юридичну особу, ми вам радимо обов’язково звертатися до компетентних у цьому питанні фахівців. 

Ми завжди готові вам допомогти.

Якщо у Вас виникли додаткові запитання задавайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.

Посилено відповідальність власників банків

За останній період економіка нашої країни потерпає від чималої кількості негативних чинників. Це  військові дії на сході країни, політичні перипетії, і пов’язане з цим всім падіння курсу гривні, що негативно впливає на суспільні настрої. Люди в паніці забирають свої вклади з банків, тим самим майже позбавляючи банки можливості  працювати в нормальному режимі, виконуючи свої зобов’язання. Але разом з тим, банки і самі вчиняють дії, які дуже негативно впливають на і так надзвичайно складну ситуацію. Останні виводять або допомагають виводити через офшорні компанії валютні кошти, здійснюють ризикові банківські операції, надмірно кредитують осіб, які пов’язані з банком тощо.

Таким чином, банки порушують і так нестабільну економіку України своїми неправомірними діями. 

Для ефективнішого захисту інтересів кредиторів банків, Президентом П.О. Порошенком до Верховної Ради України був внесений законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних із банком осіб», який був прийнятий ВРУ і 6 березня 2015 року підписаний Президентом.

Слід додати, що метою внесення змін, запропонованих у цьому Законі, є посилення відповідальності керівників банків, контролерів та інших власників для забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банку.

Зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП)

Згідно Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних із банком осіб» (далі – Закон про внесення змін), посилена санкція ст. 1665 КУпАП, а саме за порушення нормативно-правових актів Національного банку України, у тому числі подання недостовірної (неповної) звітності, або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. Тепер, якщо такі дії призведуть до визнання банку проблемним, особи пов’язані з банком повинні будуть сплатити штраф у розмірі від 85000 грн. до 170000 грн., хоча раніше за подібні дії максимальний штраф складав 17000 грн.

Також зазнали змін і максимальні штрафи за порушення законодавства, що регулюють переказ коштів в Україні, відповідно до ч. 3 ст. 1665 КУпАП. Максимальний штраф, в даному разі, виріс від 8500 грн. до 68000 грн.

Зміни до Кримінального кодексу України 

В Законі про внесення змін наявні вагомі доповнення і до Кримінального кодексу України (далі – КК України). А саме доповнено статтею 2181 Доведення банку до неплатоспроможності. Згідно цих змін, сьогодні, якщо особа пов’язана з банком умисно, з корисливих мотиві вчинить дії, які призведуть до визнання банку неплатоспроможнім, і це в свою чергу завдасть великої матеріальної шкоди (170000 грн. і більше) державі або кредитору, то така особа ризикує  отримати обмеженням волі на строк від одного до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з накладенням штрафу від 85000 грн.  до 170000 грн., а на додачу ще й позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Тобто, санкція досить таки сувора, і направлена на профілактичні цілі, аби більше не допускати того, щоб певні особи доводили банки до стану неплатоспроможності.

Зміни до Закону України «Про банки і банківську систему» 

Безумовно, що не міг не зазнати змін головний закон у сфері банківської справи, а саме Закон «Про банки і банківську систему».

Тепер у ст. 2 даного Закону терміни більш детально пояснюють те, хто являється ключовими учасниками банку, банківською групою тощо. Це зроблено для того, щоб відповідальність несли ті громадяни, які дійсно вчинили правопорушення, і в суду не виникало сумнівів у тому, чи являється та чи інша особа такою,  пов’язана з банком.

Також дуже важливі зміни внесені до ст. 17 Закону «Про банки і банківську систему», які полягають в тому, що особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, повинна обов’язково до Національного банку України разом із заявою про погодження статуту юридичної особи, подати відомості про пов'язаних із банком осіб, що відповідають ознакам, передбаченим ч. 1 ст. 52 цього Закону. 

До речі, вище згадана ч. 1 ст. 52 Закону «Про банки і банківську систему»  викладена у новій редакції, і зараз має наступний вигляд: для цілей Закону «Про банки і банківську систему» пов'язаними з банком особами є:

1) контролери банку;

2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;

3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;

4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;

5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;

6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку,  керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;

7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;

8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;

9) будь-яка особа, через яку проводиться операція  в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Наголошуємо, що саме вище зазначені особи і можуть притягуватися до відповідальності, як адміністративної так і кримінальної, за дії, що призводять до визнання банку проблемним чи неплатоспроможнім. Слід додати, що у зв’язку зі змінами, внесеними до ст. 58 Закону «Про банки і банківську систему», особи пов’язані із банком несуть відповідальність своїм майном.

Зазнали змін і норми, які регулюють кредитні операції, тепер банкам забороняється  опосередковано здійснювати кредитні операції з пов'язаними з банком особами (ст. 49 Закону «Про банки і банківську систему») та які регулюють порядок розкриття банківської таємниці.

 Частину 1 ст. 75 Закону «Про банки і банківську систему» доповнено пунктом 6, в якому визначено, що Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних за умови систематичного подання та / або оприлюднення недостовірної інформації або звітності з метою приховування реального фінансового стану банку, у тому числі  щодо операцій із пов'язаними з банком  особами.

Захист прав вкладників банків віднесених до неплатоспроможних

Звісно, дивлячись на ту ситуацію, яка, нажаль, складається останнім часом в нашій економіці, найбільше потерпають громадяни, які мають вклади в проблемних банках. Тому для забезпечення їхніх прав, Законом про внесення змін дещо було змінено ч. 5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно до внесених змін, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або його уповноважена особа має право звернутися до пов’язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди, завданої банку. Якщо ж буде відмова у задоволенні таких вимог, то Фонд може звернутися до суду.

Також хочемо на кінець зазначити, що зараз багато громадян переймаються тим, чи отримають вони свої вклади з банків, які визнані неплатоспроможними.

Якщо ви є вкладником неплатоспроможного банку, то вам, відповідно до ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», гарантується відшкодування коштів в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (не більше 200000 грн.).

Згідно ч. 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», дирекцією Фонду протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат і публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах “Урядовий кур’єр” або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Тобто вам треба моніторити ці засоби масової інформації, і в разі появи відповідної інформації, звертатися до банку-агента, з яким Фондом укладено договір, при цьому мати з собою паспорт та ідентифікаційний код (ІПН). Пам’ятайте, що виплати без подання заяви здійснюються тільки протягом 30 робочих днів від дня опублікування такої інформації. Якщо ви не встигли забрати кошти, то потрібно буде подавати заяву до Фонду із копіями вище зазначених документів. 

Економічна ситуація в країні дійсно складна, і держава намагається вийти з неї шляхом внесення змін до чинного законодавства. Чи будуть такі зміни результативними і чи дадуть вони результат – покаже час. А сьогодні ми рекомендуємо вкладникам проблемних банків уважно стежити за ситуацією навколо тих банків, в яких у вас вклади, аби отримати свої кошти без особливих проблем.

Якщо у Вас виникли додаткові запитання задавайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.

Покусала собака

Багато людей сьогодні полюбляє тримати вдома різноманітних собак, особливо бійцівських порід. Дійсно законодавством України це не заборонено, але досить часто, власники таких собак не дотримується загальновідомих правил поводження та утримання даних домашніх улюбленців. І, як наслідок, трапляються трагічні ситуації, коли собака нападає на людей і завдає їм матеріальних та тілесних ушкоджень.
Що робити в такому разі постраждалому? Спробуємо розібратися більш детальніше.

Першочергові дії

Цілком зрозуміло, що відразу після нападу собаки, слід зробити все, щоб зберегти здоров'я і життя (ізолювати тварину, зупини кровотечу, викликати карету швидкої допомоги, тощо).

Зробіть фото/відео місця нападу, собаки та її власника за допомогою будь-якого пристрою з функцією фото / відео, який є у вас або свідків чи перехожих.

Обов'язково візьміть дані у свідків події – телефони, прізвище, ім’я, по батькові, адреса проживання, та у власника собаки.

Якщо тілесні ушкодження досить таки серйозного рівня, відразу викликайте міліцію, яка складе протокол правопорушення. Також, обов’язково звертайтесь до лікарні, де вимагайте щоб вам у довідці чітко вказали причину  та рівень ушкоджень. Зберігайте всі чеки на лікарські препарати, які будете купувати для лікування.

Досудове врегулювання ситуації

Якщо вам завдано не великої тяжкості ушкодження, і ви не маєте бажання подавати заяву до міліції чи позов до суду щодо відшкодування шкоди, то можете врегулювати ситуацію домовившись із власником собаки, або надіславши йому претензію (вимогу) на яку згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, власник собаки повинен відреагувати протягом семи днів. В такій претензії - вимозі, ви описуєте ситуацію, вказуєте свої пошкодження, які підтверджуються довідкою з лікарні та суму збитків, яку хочете отримати від протилежної сторони.

Притягнення до кримінальної відповідальності власника собаки

Коли ж власник собаки, яка здійснила напад і завдала тілесних ушкоджень (тяжких або середньої тяжкості), відмовляється від будь яких перемовин, відшкодування шкоди добровільно тощо, то в такому разі, невідкладно слід подавати заяву в міліцію. Адже в Кримінальному кодексі України (далі – КК України) наявна ст. 128, де за необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження передбачається покарання у вигляді громадських та виправних робіт або обмеженням волі на строк до двох років. Спираючись на практику, в разі подання такої заяви, власники собак, відразу починають йти на контакт і погоджуватися на врегулювання ситуації.

Відшкодування шкоди шляхом подання позовної заяви

Також пам’ятайте, що врегулювати подібну ситуацію можна і в цивільному процесі, подавши позов до суду про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки. У ч. 1 ст. 1187 ЦК України розтлумачено, що одним із джерел підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з утриманням службових собак та собак бійцівських порід, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

В ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє об'єктом, утримання якого створює підвищену небезпеку. Тобто, законодавчо закріплено, що власник собаки, яка здійснила напад і завдала ушкоджень, відшкодовує шкоду у повному обсязі.

Тому ви, як вже говорилося, можете подавати позовну заяву, де докладно описати подію, яка сталася та у позовних вимогах зобов’язати власника собаки (відповідача) відшкодувати вам вартість лікування, судовий збір, а також, відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральну шкоду. Дуже важливо додати до позовної заяви копії довідок з лікарні, чеків на лікарські препарати, фото та відео докази, а також, надзвичайно важливим є надати докази того, що та чи інша конкретна особа є власником собаки, яка здійснила напад. Такими доказами можуть бути довідка з Центру ідентифікації тварин при місцевих орган влади, показання свідків, які можуть підтвердити, що конкретна особа являється власником собаки, фото та відео докази тощо.

Важливість доказів та роль адвоката

Хотілося б вам наголосити на тому, що в ситуаціях з нападом собак, надзвичайно важливими є докази, будь які. Адже саме головне довести, що особа є власником собаки, надати докази ушкоджень та витрат на лікування.

Часто люди після нападу собаки не відразу задумуються над тим, щоб збирати якомога більшу доказову базу, і відповідно потім важко доводити свою правоту і отримувати компенсацію.

Тому ми вам рекомендуємо прислухатись до наших порад, а також не зайвим буде, відразу після інциденту, зателефонувати адвокату і просто проконсультуватися. Така консультація допоможе вам швидко зорієнтуватись і прийняти важливі, послідовні дії, які в кінцевому результаті стануть запорукою захисту ваших інтересів в повному обсязі.

Якщо у Вас виникли додаткові запитання задавайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.

Хтось розмістив фото чи відео інтимного характеру, без вашого дозволу

Кожен з нас користується Інтернетом щодня, і часто зустрічає різноманітні посилання на порносайти або інтернет ресурси сумнівного характеру. Про законність таких сайтів, моральність та доречність можна дискутувати довго, але хотілося б розглянути ситуацію, коли на одному із таких сайтів, ви зустрічаєте свої фото чи відео. Звісно, в такому разі, люди не знають, що робити, адже проблема досить таки делікатна, і звертатися за порадою не кожен наважується. Тому, ми хочемо вам навести перелік дій, які потрібно вчиняти, потрапивши в таку неприємну ситуацію.

Звернення до адміністрації сайту

Перше, що ми вам радимо, це звернутися до адміністрації Інтернет - ресурсу (сайту), із проханням видалити всі файли, які порушують ваші права. Для цього, можна відправити на електронну пошту сайту відповідне прохання, із зазначенням вимоги видалити певний контент. Обов’язково в листі вкажіть посилання на дані фото/відео файли. І головне, вкажіть, що розміщені порно файли, без вашого дозволу, порушують норму Конституції України, а саме ст. 32, де чітко і ясно закріплено: ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. І додайте, що якщо ваші вимоги не будуть задоволені, ви будете звертатися до міліції та суду.

Наголошуємо, що ви не зобов’язані звертатися до сайту, можна відразу йти в відділок міліції чи суд, але ж розумієте, що це зайві витрати, та і сама ситуація є такою, що повідомляти про неї іншим особам не дуже й хочеться. Тому спробувавши відправити вимогу, ви нічого не втратите.

Визначення власника сайту 

Проте, може бути так, що дізнатися хто є власником того чи іншого сайту складно. В такому випадку, вам треба взяти до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі – Постанова ВСУ). В пункті 12 Постанови ВСУ визначено наступне: належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання

(місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Дивлячись на висновки ВСУ, вам спочатку треба спробувати звернутись до адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Таким адміністратором, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2003 року № 447-р «Про адміністрування домену ".UA"» є «Український мережевий інформаційний центр» (далі – Об’єднання).

Але звернувшись із запитом до об’єднання, ви можете отримати відмову у наданні інформації. В такому разі, та відмова, яку ви отримаєте стане вам в нагоді вже безпосередньо під час подання позову. Адже в ЦПК, ч. 1 ст. 133 закріплено право позивача подавати клопотання про забезпечення доказів, якщо подання потрібних доказів є неможливим або у нього є складнощі в поданні цих доказів. У ч. 3 даної статті мова йде проте, що суд може забезпечити докази до пред'явлення позову позивачем.

Звернення до міліції

Звертаємо вашу увагу, що при потраплянні в таку неприємну ситуацію, ви маєте повне право подати заяву в міліцію. Тому, що подібні дії є незаконними і за них передбачене кримінальне покарання, відповідно до ст. 301 Кримінального кодексу України (далі – КК), де зазначається, що розповсюдження, зберігання тощо зображень порнографічного характеру карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією порнографічних предметів та засобів їх виготовлення і розповсюдження.

Щодо подібних дій із відеопродукцією аналогічного характеру, то така діяльність карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією порнографічної кіно - та відеопродукції, засобів її виготовлення і демонстрування.

Інформуємо, що один неоподаткований мінімум доходів громадян, для визначення покарання у санкціях КК, становить 17 грн.

Відшкодування шкоди 

Після того, як ви подали заяву в міліцію, відразу ж пред’являйте цивільний позов підозрюваному чи обвинуваченому, згідно ч.1 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК). 

Взагалі, слід сказати, що особисті немайнові права, в число яких входять і право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі захищаються Конституцією, як уже вище зазначалося, та Цивільним кодексом України (далі – ЦК), зокрема ст. 270, де і наведений перелік відповідних особистих немайнових прав.

 Також, можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя закріплена у ст.271 ЦК.

Наголошуємо, що ЦК чітко визначено, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Тобто, це ще раз підтверджує те, що ви маєте право не тільки притягнути сайт, а й відповідно відповідальних (уповноважених) осіб до кримінальної відповідальності, а ще й вимагати від них відшкодування шкоди як матеріальної, так і моральної (ст.280 ЦК).

Звернення до Національної експертної комісії з питань суспільної моралі

Не зайвим буде звернутися до Національної експертної комісії з питань суспільної моралі, про проведення експертизи законності розміщення порнографічних файлів. Таке право надано згідно ч. 2 ст. 10 Закону України «Про захист суспільної моралі» (далі – Закон): експертиза продукції сексуального чи еротичного характеру повинна проводитися щодо кожного виду продукції та видовищного заходу сексуального чи еротичного характеру за ініціативою фізичних та юридичних осіб. А також відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону, де йде мова про наступне: ініціювати експертизу, крім самої Національної комісії, мають право державні й громадські організації, фізичні та юридичні особи, виробники і розповсюджувачі предметів і продукції, що звернулися до Національної комісії з офіційним зверненням.

Для проведення експертизи, вам треба буде подати заяву, оплатити експертизу. Протягом місячного терміну розглядається заява і проводиться експертиза продукції, приймається відповідне рішення і не пізніше як у десятиденний термін письмово повідомляється про нього заявникам (ч. 4 ст. 20 Закону).

В такій заяву (зверненні), вам треба буде вказати прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання та викласти суть прохання чи вимоги. Підписати, поставити дату і надіслати поштою або передати до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену вами особу.

Позовна заява про відшкодування шкоди

Зазначаємо, що подання цивільного позову у кримінальному провадженні ні чим не відрізняється від подання заяви у цивільному провадженні. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у порядку цивільного судочинства, згідно ч. 4 ст. 128 КПК.

Також, рекомендуємо вам звернути увагу на доказову базу. Доказами, які свідчитимуть та підтверджуватимуть ваші показання у кримінальному провадженні та вимоги у цивільному, будуть:

- показання свідків (ваші родичі та близькі);

- роздруківка із сайту, або відповідне відео;

- висновок Національної експертної комісії з питань суспільної моралі.

Отже, зважаючи навіть на делікатність проблеми, її обов’язково слід вирішувати, адже це пряме порушення ваших прав. Дотримуйтесь наших порад, не давайте змоги стороннім порушувати ваші права, свободи та інтереси. А головне не займайтесь дурницями і не йдіть на поводу в інших та пам’ятайте, що за допомогою навіть вебкамери можливе не санкціоноване дистанційне зняття інформації.

Якщо у Вас виникли додаткові запитання задавайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.

Порушення тиші

Кожному з нас відома ситуація, коли ми намагаюсь відпочити від важкого робочого дня, прийшовши додому, але замість заспокоєння і відпочинку чуємо гучну музику, шум від будівельних інструментів, тощо. Досить часто люди намагаються терпіти, що звісно є хибним рішенням, або ж просто безрезультатно сваряться з сусідами.

Також порушення тиші може бути і на вулиці, у громадському місці, де компанія голосно висловлюється брутальною лайкою, або хтось кричить у все горло, як буд-то когось ріжуть, і таких ситуацій чи мало.
Щодо вирішення проблем порушення громадського порядку, яке відображається у порушенні тиші, в Україні існує певна законодавча база, яка може допомогти в подібних ситуаціях.

Час, коли забороняється шуміти 

Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572, зі змінами і доповненнями. 

По-перше, ч. 2 пункту 9 Правил визначає, що голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму заборонено з 22:00 до 8:00. 

По-друге, ч. 3 пункту 9 Правил забороняється проводити у робочі дні з 21:00 до 8:00, а у святкові та неробочі дні цілодобово ремонтні роботи, що супроводжуються шумом, а якщо й ремонтні роботи проводитимуться у визначений час, то все одно власник, наймач (орендар) приміщення, в якому передбачається проведення робіт, зобов'язаний повідомити мешканців прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку про початок зазначених робіт. Проте, зазначаємо, що даною ж частиною наведені і винятки. Так, якщо отримано згоду мешканців усіх прилеглих квартир, житлових приміщень у гуртожитку ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися також у святкові та неробочі дні.

Допустимий рівень шуму

Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», рівень шуму не може перевищувати показники, встановлені санітарними нормами, на захищених об'єктах. Такими об’єктами є:

1) житлові будинки і прибудинкові території;

2) лікувальні, санаторно-курортні заклади, будинки-інтернати, заклади освіти, культури;

3) готелі і гуртожитки;

4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;

5) інші будівлі і споруди, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

6) парки, сквери, зони відпочинку, розташовані на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

Санітарні норми встановлені у таблиці 1 «Санитарных норм допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки» затверджених «Главным государственным санитарным врачом СССР П.Н. Бургасов от 03.08.1984 № 3077-84». Відповідно до вище наведених норм, встановлені наступні максимально допустимі рівні шуму:

- житлові кімнати квартир, житлові приміщення будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів, спальні приміщення в дитячих дошкільних установах і школах-інтернатах – в день до 55 децибел (далі – дБ), в ночі (з 22:00 до 8:00) – до 45 дБ.

- прилеглі до житлових будинків території – в день до 70 дБ, в ночі – до 60 дБ.

- майданчики відпочинку на території мікрорайонів і груп житлових будинків, будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів для престарілих та інвалідів,майданчики дитячих дошкільних закладів, шкіл та ін. навчальних закладів - до 60 дБ.

Вирішення проблеми порушення рівня допустимого шуму

Напевно, нікому не хочеться відразу після виявлення порушення тиші, бігти із заявою до різноманітних органів. Тому, рекомендуємо вам, обов’язково маючи хоча б двох свідків (родичі, близькі, сусіди, інші люди) ввічливо звернутися до тих, хто порушує тишу із вимогою припинити це робити. Якщо не погоджуються, попередити їх, про ваші подальші дії, включно із зверненням до міліції. 

Також, слід додати, що перед тим, як звертатися із претензією, перевірте, чи дійсно наявний факт порушення тиші. В цьому вам допоможе прилад для вимірювання шуму. Хоча, дивлячись на те, що сучасні смартфони є майже у кожного, то це можна зробити дуже легко завдяки відповідним програмам.

Звернення до міліції

Коли ж на ваші прохання, вимоги порушники тиші не реагують, що в більшості випадків і трапляється, телефонуйте 102, до міліції. Адже відповідно до пункту 26 ч. 1 ст.10 Закону України «Про міліцію», міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана забезпечувати в межах своїх повноважень додержання тиші в громадських місцях тощо. Відразу скажіть черговому про порушення тиші, наприклад внаслідок гучної музики, і до вас направлять чергову групу. Спочатку, ми вам рекомендуємо подати відповідну заяву працівникам міліції, із свідченнями свідків, це важливо. А вже після цього, правоохоронці будуть вирішувати справу. Зазначаємо, що навіть, якщо відразу порушники не відкриють двері чи щось типу цього, то ще буде 30 днів, аби розглянути вашу заяву-звернення і покарати порушників тиші.

Покарання за порушення тиші

Згідно ст. 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, - карається попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (один неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн.). Якщо ж протягом року буде вчинено вище згадане діяння повторно, то буде здійснено накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.

Також, якщо порушення тиші супроводжується особливою зухвалістю чи цинізмом, і має прояви грубого порушення громадянського порядку, то навіть цілком можливе покарання, відповідно до ст. 296 Кримінального кодексу України – хуліганство.

Звернення до державної санітарно - епідеміологічної служби України (далі – СЕС України)

Звертаємо вашу увагу, що в нашій державі наявна СЕС України, яка згідно підпунктів 4-6 пункту 4 Положення про СЕС України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 400/2011:

- здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд та контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, органами влади Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, фізичними особами та громадянами, реалізацією ними санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів; 

- застосовує передбачені законодавством заходи для припинення порушення санітарного законодавства;

- здійснює нагляд за дотриманням вимог санітарних норм у стандартах.

Опираючись на вище наведене, ви можете подати звернення до СЕС України, про проведення експертизи щодо того, чи має те чи інше підприємство, установа чи організація право будувати щось, вмикати музику, утворювати шум. СЕС України за зверненням проведе перевірку і надасть вам відповідь, чи існують дозволи на подібну діяльність.

Підсумовуючи усе вищенаведене, хочеться наголосити на тому, що порушення тиші на вулиці, в громадських місцях, в житлових приміщеннях тощо, являється прямим нехтуванням ваших прав та інтересів, з чим просто необхідно боротися. Дивлячись на наведені вище норми законодавства, стає зрозуміло, що держава має вплив на порушників рівня допустимого шуму. Але пам’ятайте, щоб Держава здійснила цей вплив, вам треба самим робити активні дії, не терплячи порушення свої прав.

Якщо у Вас виникли додаткові запитання задавайте їх на сайті адвокатського об'єднання "ЗАХИСТ ПРАВА" в розділі консультації.